знатник

  • 1знатник — сущ., кол во синонимов: 2 • аристократ (16) • дворянин (31) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …

    Словарь синонимов

  • 2знатник — зна/тника/, заст., рідко. Те саме, що знахар …

    Український тлумачний словник

  • 3знатник — іменник чоловічого роду, істота знахар рідко …

    Орфографічний словник української мови

  • 4аристократ — Вельможа, магнат, гранд, патриций, дворянин. Рыцарь, джентльмен. См. дворянин .. корчить из себя аристократа... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. аристократ вельможа, магнат …

    Словарь синонимов

  • 5дворянин — Аристократ, барин, боярин, гранд, магнат, патриций; (баронет, барон, виконт, герцог; граф, князь, лорд, маркиз, принц). Они из фонов (немецких дворян)... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские… …

    Словарь синонимов

  • 6ЗНАТЬ — ЗНАТЬ, знавать что, кого; о чем; ведать, разуметь, уметь, твердо помнить, быть знакомым. Я знаю, что он мне враг. Он знает по татарски. Знаешь ли грамоту? Никто не знал урока. Я его и в глаза не знаю. Об этом знать не знаю. Знай край, да не падай …

    Толковый словарь Даля

  • 7КОМУ — как угодно, а мы как знаем. Еще солнышко высоко (говорит лиса в яме), а знать тут ночевать! Про то знают купец, да продавец. Знай, да не бай. знать не знаю, ведать не ведаю, ответ на допрос. Тем только и дышим, что знать не знаем, ведать не… …

    Толковый словарь Даля

  • 8знатниця — і. Жін. до знатник …

    Український тлумачний словник

  • 9відьмак — (людина, яка займається чаклунством), чаклун, чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов ян);… …

    Словник синонімів української мови

  • 10знахар — (людина, що лікує немедичними засобами й чаклуванням), знатник, ворожбит, шептун Пор. чаклун 1) …

    Словник синонімів української мови

  • 11чаклун — 1) (людина, яка займається чаклунством), чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник, відьмак; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов… …

    Словник синонімів української мови